Повернутися до звичайного режиму

Носачевичі – село, центр сільської ради, розташоване на берегах річки Конопелька, за 9 кілометрів на північний схід від районного центру і залізничної станції Рожище.

Сільраді підпорядковані села Вишеньки, Єлизаветин, Олешковичі.

Уперше в літературних джерелах с.Носачевичі згадується в XVI столітті. На території теперішнього села в давнину були колонії. Назва села також пішла від євреїв.

Спочатку село називали Сачевичі, а пізніше перейменували на Носачевичі. Євреї тут проживали до 1942 року, а в 1942р. їх забрали в «гето» в містечко Рожище німецькі окупанти.

На території села також проживали поляки, українці, німці. Як такого села не було. Колись тут були хутори. Один польський підпанок мав породистих собак. Він їздив в Москву, і там собак поміняв на двох наймитів. Один із них був поляк за національністю, а інший українець. Поляк незабаром помер, а українець, якого звали Ковальчук Володимир одружився і мав сім’ю. Він і був засновником хутору Володьківщино, де компактно проживали українці.

Були ще хутори: Фросівка, там жили поляки. Терноволя, колонія «Запусти», де проживали німці.

Село мало вулицево-хуторову забудову. На «вулицях», їх було три будинки, були розміщені рідко, і вони простягалися із заходу на схід. Їх обрамляли дві дороги – вулиці, які простяглись з півдня на північ.

Під час війни відбувся українсько-польський конфлікт. 1943 року поляки змушені були залишити свої будинки і виїхати до Польщі, а в селі з’явилися українці-переселенці з-за Бугу.

В лютому 1944 року радянські війська провели Рівненсько-Луцьку наступальну операцію, в ході якої було звільнено село Носачевичі. Одразу після звільнення розпочався процес відбудови народного господарства. У 1947 році було організовано колгосп «Ленінський шлях», до якого входило 3291 га сільськогосподарських угідь. Всі роботи виконувалися вручну.

22 січня 1948 року було відкрито хату-читальницю, де працівником був призначений Сидорук Петро Пантелеймонович, який зарекомендував себе чудовим організатором, зачинателем багатьох культурно-мистецьких дійств.

Його справу продовжили:
- Жога Галина Федорівна (15.01.52р. – 01.03.53р.)
- Пальонка Антон Олексійович (01.01.54р. – 10.10.54р.)
- Грушко Наталія Василівна (01.01.55р. – 10.09.55р.)
- Дудік Віра Романівна (10.09.55р. – 06.08.56р.)
- Логвінчук Марія Степанівна (20.03.57р. – 30.09.57р.)

8 грудня 1957 року на посаду призначено Будчик Зою Олексіївну, яка згодом вийшла заміж і змінила своє прізвище на Ковальчук З.О. присвятила роботі в бібліотеці 35 років.

В шістдесятих роках в село провели електрику, а ще через десятиліття проклали асфальтовану дорогу, село стало розбудовуватися.

В 1978 році збудовано нове приміщення, де розмістився клуб і бібліотека. Цей заклад став центром сільської громади.

В серпні 1993 року Зоя Олексіївна Ковальчук пішла на заслужений відпочинок.

Бібліотекарем стала працювати Владавчук Мирослава Володимирівна.

З 1 лютого 1996 року бібліотекарем в с.Носачевичі Ляшук Лідія Леонтіївна.

Кiлькiсть переглядiв: 720